eustafius: (бомба)
"....Ненька – Україна – це держава від біскайського моря і до пустелі Гобі або Шамо.
Заснувалася вона ще за 5000 років до створення автокефальним Богом світу.....
.......на Україні жили єгипетські фараони, Генріх Наварський, династія Бурбонів, Римський Папа, іван Каліта. Все це були українські гетьмАни, що їх свого часу Іловайський затаїв.
Дніпро на Україні найбільша річка, йде вона від Міссісіпі, через Гольфштром у Синє море. Раніш по Дніпру плавали „Титаніки”, але триклятущі кацапИ випили Дніпро-Славуту і він ніби висох......."
О. Вишня "Дещо з українознавства"

"......Снилося мені з п'ятниці на суботу, нібито я вечеряю з королем України Олельком Другим (Довгоруким-Рюриковичем).
– Ваша Королівська Милосте, – звертаюся до нього сповнений шацунку, – Володарю й Управнику Руси-України, Великий Князю Київський і Чернігівський, Королю Галицький та Володимирський, Господарю Псковський, Перемиський та Козятинський, Герцогу Дніпродзержинський, Первомайський та Іллічівський, Великий Хане Кримський та Ізмаїльський, Бароне Бердичівський, Обидвох Буковин та Бессарабій, а також Нової Асканії та Каховки Зверхнику, Дикого Поля та Чорного Лісу Архисеньйоре, Козаків Донських, Бердянських та Криворізьких Гетьмане й Покровителю, Гуцулів і Бойків Невсипущий Вівчарю, Пане Всього Народу Українного з татарами й печенігами включно, а також Внутрішньої та Зовнішньої Тьмуторакані Патроне і Пастирю, нащадку преславного роду тисячолітнього, словом, Монарше наш пишний і достойний, Ваша Милосте, чи не хотіли б Ви навіки лишитися в золотих скрижалях пам'яти вселенської та вселюдської?
– Хтів би-м, – каже Олелько Другий, – лем през які поступовання?
– А през такі поступовання, – відповідаю, – през які вшиткі крульове слави вічної непреходяще й зацно сподоблялися....."
Ю. Андрухович "Московіада"
 

 
Виявляється,  Олелько Другий примудрився лишити Українському королівству регента. Помираючи  в Мадриді, 16 років тому, монарх призначив своїм наступником Ореста Першого (в миру Кареліна-Романишина). Взявши на себе цю нелегку ношу, останній короновав себе сам у Варшаві. Там же був підписаний акт про визнання королівства Україна-Русь, проголошеного в Хусті 15 березня 1939 року. 
Наразі він є королем України-Руси Орестом I, митрополитом Карпатським Романом, магістром рицарських орденів Святого Архангела Михайла і Святого Георгія Побідоносця. 
Самодержавець активно співпрацює з українськими уфологами, намагається встановлювати контакт з Черновецьким  інопланетними гостями та щиро переживає за долю України. 
А хто звинувачує коронованого короля в палатовому бонапартизмі, той мабуть не знає, що він удостоїв князівського титула Кучму та графського Кузьмука. А Ющенку вінценосець презентував грамоту з прапором.  Усе, виявляється, очінь даже серйозно і легітимно. Сумніваєтеся - завітайте в Запоріжжя, до королівської канцелярії. Хтось ще не вірить в Третій Гетьманат?
eustafius: (шо)

Можливо вчорашній день у майбутньому буде вписаний прикрою датою на сторінках підручників з історії України. А можливо таким книжкам в тому ж таки майбутньому не буде місця, як не буває підручників з історії неіснуючих країн.


 

Можна багато бридоти виливати на голови тих мокриць, які  зараз мутять усе це. Нещасні кремлівські маріонетки акі яника-литвина-азарова-табачника і іже с німі, відверто незацікавлена "опозиція", стада духовно колонізованих людиськ з суто шлунково-сировинними інтересами - є на кого звалювати. Але насправді винні ми і тільки ми. Винні в тому, що дозволяємо так відверто  тицяти нас писками в лайно. 
Звичайно їм буде відплата. Але ж дорогою ціною.Нашою. )
eustafius: (бомба)
Це воплощьонноє оскорблєніє української мови, яке соромить і тєрзає вуха будь-якого слухача, на диво не сміттяр і не шепетівський безхатько, це прідставітєль нашої з вами керівної еліти, прости Господи. Воно БАЛЯКАЄ такі звуки, які викличуть сльози не те що в першого-ліпшого філолога, а й в чернігівської баби Мотрі, за плечима якої тільки три класи передвоєнної освіти.



Тому всім йому подібним присвячується
(в кінці ролика чудова ілюстрація того, як можна з цим боротися)
eustafius: (шо)

Наразі цього не показують по ТБ, не пишуть  в офіційних газетах, і мабуть не розповідають по радіо. В неті теж інформації катма, здебільшого на реакційних правих ресурсах, або студентських неофіційних сайтах. Цьому не вірять пересічні громадяни, і переважна більшість поки що про це нічого не знає.
 

13-16 квітня Верховною Радою мав розглядатися  законопроект № 1108 нового Трудового кодексу, поки що розгляд  перенесли на 27-30 квітня. 

Новий кодекс:
1. Впроваджує дванадцятигодинний робочий день замість восьмигодинного і дозволяє його необмежене збільшення рішенням роботодавця, і це збільшення не вважається понадурочним (ст. 143).
2. Роботодавець може одноосібно, без будь-якого погодження з трудовим колективом, приймати нормативні акти, що регулюють трудові відносини на підприємстві, при цьому він не несе жодної відповідальності (ст. 13).
3. Профспілки позбавляються гарантій щодо захисту прав працівників і не можуть захистити працівника від звільнення (ст. 121).
4. В Комісії з трудових спорів тепер кожен її член матиме право «вето» на будь-які рішення комісії, що дозволяє роботодавцю призводити спори до суду, де він має більше шансів на перемогу (ст. 435).
5. розвиток останнього, а тільки пригнічує робітників і фактично дає пільги великому «розгалуженому» капіталу за рахунок трудящих (ст. 301-303).
6. Відповідальність робітників встановлюється за обсягом у вісім разів більша ніж роботодавців (ст. 389 та 401-419).

Це тільки частина антиробітничих заходів, передбачених цим законопроектом.
Він порушує Конституцію України (ст. 22), де зазначається, що «при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.


Детальніше )  

інфо звідси: www.reactor.org.ua/main/3071-avtonomni-nacionalisti-proti-vidrodzhennya.html
джерело: gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1

такоє, таваріщі..........
eustafius: (dumy)

Ще два роки тому я переконано не сприймала будь-яких емігрантських ідей. Вихати? Та ви що, це роблять або слабаки, або шалапути, яким байдуже що буде далі з Україною. Трохи згодом почала до цього ставитися спокійніше. Мене саму відівдували думки про навчання за кордоном, і перспектива кількарічного життя десь поза межами України. Але і надалі я категорично не сприймала і не розуміла тих, хто виїжджав, або мріяв звалити звідси назавжди. Відтоді минуло не так вже й багато часу, але відбувся цілий шквал подій, які змусили замислитися над категоричним підходом до цього питання.

 


чому так )  
eustafius: (бомба)
Під час перегляду цього ролика, зловила себе на думці, наскільки дивним здається зараз отакий тип спілкування Президента з народом. 

eustafius: (кіт і бульбашка)
Таки не втрималася і вирішила написати трохи емоційного і пріятного..... :)
прагматично налаштованим не читати )

eustafius: (:))
Ми тут дивуємося з тарганів у головах нашої привладної бюрократичної братії. А ще в Стародавньому Єгипті чиновники могли порадувати непересічною  глибиною своїх напрочуд винахідливих і корисних ідей. От наприклад в сфері інтелектуального зодчества адміністративного апарату, або по-простому -  вигадуванні собі посад, які дали б змогу якнайзручніше вмоститися біля державного корита.
Зазначу, що в добу пірамідобудівельного Єгипту, фараон був особою священною. Не просто якимось там посланцем богів, а саме втіленням Бога на землі (так принаймі вважали стародавні єгиптяни і сам фараон). Ясно, що й ставлення до нього було відповідне - найближчі родичі мали за щастя отримати честь поцілувати краєчок царської сандалії. Всі інші прості смертні задовольнялися цілуванням пороху, на який ступала та священна сандалія. 
Тому й отримати таку почесну посаду як "майстер і носій царських сандалів", "сторож царського гардеробу", "лікар лівого ока царя", "начальник царського туалету" тощо - могли лише елітні представники найвищих ешелонів влади, зазвичай родичі зі свити фараона. Що вже казати про інші, не менш почесні, посади - "головний носій царського глечика для вмивання", "завідуючий всім, що є і чого нема", "начальник пустелі".......... 
Так що нашим "світилам" ще є до чого рости. Чи повертатися....
eustafius: (шо)

Зайшовши зранку в метро, трохи оторопіла - вагони  виявились заповнені молодиками уркаганського штибу в засмальцьованих дублянках, поверх яких були одягнуті манішки партії регіонів. І в кожного надпис - Чернігівщина. Талпа дежавюшної політсировини вивалила на арсенальній. Нарід індиферентно втикав далі, тільки поодинокі зацікавлені обережно переглядалися між собою.


Об чьом ето я. )

* * *

Jan. 7th, 2010 15:40
eustafius: (бомба)
Всім смачної куті і веселих колядок! =)








І трохи вражень про чудєса україномовного перекладу )
eustafius: (бомба)
Ну ось і дочекалися.
Запальний, непокірний та зухвалий тигр - володар року  =))
Уособлення природнього магнетизму, хоробрості та явного лідерства обіцяє цікавий і насичений період шалених пригод та великих справ всяческім бунтівникам і темпераментним сміливцям.



Buona fortuna, панове! ;)
eustafius: (бомба)

Підтримаймо акцію "Даєш україномовний Ютуб!!!"



Для цього потрібно написати листа на адресу: service@youtube.com

Тема: ukrainian youtube

Тест такий:

Dear Youtube Team! I am writing to express my continuing dissatisfaction with your company service. I am disappointed because on your website location list I could not find Ukraine and in language list I wasn't able to find Ukrainian language. I registered on youtube website since and still waiting for this very important update not only for me, but for millions of Ukrainians users. Obviously, to resolve the problem, I would appreciate if you will add Ukraine and Ukrainian language into your website service. Could I please ask you to look into these matters not only on my behalf, but also on behalf of other attendees, and in fact, on behalf of your company, too. Best regards

п.с. ідея хороша, та от сама форма звернення виконана некоректно. По-перше, подібні листи пишуться більш ввічливо, а не у формі вимоги (правильно хтось сказав - вони нам нічого не винні). Плюс до прохання потрібно мати і власні пропозиції допомоги проекту (наприклад групу перекладачів, які б здійснювали українізацію тексту)
п.п.с.
в кого є час і натхнення написати більш грамотний текст звернення, велкам ;)
eustafius: (шо)
Вважаю Вікіпедію хорошим і корисним ресурсом. Але україномовна її частина доводить, що нам ще боротися і боротися з проявами українського нацдибілізму.

В статті про народний танець гопак чиясь рука нє дрогнула написати такє (Вся стаття)

Виявляється то все не жарти. І фраза "Нижній брейк? Ти дурак, це ж гопак!" являється не анекдотом, а дзеркалом в історію походження цього різновиду хіп-хопу. І як прикро, що ні в англомовній Вікіпедії, ні в будь якій іншій, таких відомостей немає. В статтях про брейк-денс посилань на гопак відшукати не вдалося. Втім як в англомовній версії статті про гопак теж.
eustafius: (бомба)
Добре що це прибрали з поля зору публіки. Бо споглядаючи такий собі симбіоз тонкого смаку і відчуття стилю, в голові виникає лише дві думки:
1. Не що інше як злий підступ ворогів рекламованого об'єкта;
2. Що подумають іноземці коли побачать предмет української гордісті....



Але коли в око впав оцей варіант PR-технологій, відлягло від серця.




п.с. от чому у людей вистачає мізків робити всяческі дурниці, коли в інших виходить їх не робити.......
eustafius: (бомба)




“Все життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму!” (Остап Вишня. 1957; із
передсмертного щоденника).

Сьогодні вже 120 років від дня народження Павла Губенка, відомого під псевдо Остапа Вишні.
Цей пан є одиним з найталановитіших скарбів світової гумористичної традиції. Півцарства віддала б за можливість поспілкуватися з ним хоч кілька хвилин.

"Мисливські усмішки", "Моя автобіографія", "Перший диктант", "Дещо з українознавства".......
А "Самостійний смітник" взагалі вартий окремої уваги. Це і цяцька для українофобів, якою вони вимахують вище неба щоб довести нікчемність, яких їм завгодно, моментів українськості. І привід для недалеких українофілів щоб звинуватити Вишню в яких їм завгодно, гріхах. А ще це крутий приклад глибини таланту майстра. Бо треба мати справжній талант аби зробити пародію на пародію так, щоб усі навколо не "підкопалися".
"Смітник" був написаний якраз після 10 років сталінських таборів, куди його заперли в 1935-му, і "випустили" в 45-му. У письменницьку контору, з чітким наказом реабілітуватися в очах партверхівки. От і реабілітувався. І хто зна що насправді він мав тим на увазі....
eustafius: (бомба)

Сподобалася стаття Сергія Притули, а саме ті рядки про дві його заповітні і нездійсненні мрії:

Перша "......Аби в Україні можновладці розікрали все, що тільки можна – землю, фабрики, заводи, шельф Чорного моря й грибниці в поліських лісах. Таким чином, коли красти вже буде нічого, вони щільними колонами залишать органи законодавчої та виконавчої влади, а на їхні місця такими ж щільними рядами прийдуть фахівці, позбавлені яскравого політичного забарвлення, але з усвідомленням ролі чиновника в житті держави, суспільства." - після підкресленого можна додумувати свої варіанти.

І друга
"........Щоб у боротьбі за симпатії електорату кандидати в президенти та охочі потрапити до парламенту перестали викидати мільйони на «наружку» (зовнішню рекламу), а спрямували кошти на реальні справи, замість поліграфічних обіцянок......." - тут вже додумувати нема чого й нащо.

В тому ж таки номері Тижня Ігор Жданов у статті про вибори і все що їх стосується, розмірковує над можливими варіантами їхніх результатів. Як би не нудило від цієї теми, фактично її не уникнути, ібо кому як не нам потім розгібати послєдствія. В принципі все їм сказане загальновідоме і зрозуміле, і все ж таки "...ця виборча кампанія буде найбруднішою в історії України" - ось ключовий месідж на який намотуються всі інші. А перспективи дефолту, системного банкрутства банківської системи чи  катастрофічний обвал гривні - це лише чергові страшилки чи реальні "заходи" впливу на хід президентських виборів? З огляду на останні події, мєня тєрзают смутние сомнєнія. Тут вже Притула зі своїми мріями нєрвно курить бамбук.
Що реально хвилює, так це тенденції нашого суспільства, яке схильне поводитися як стадо нерозумних овець. І являти світу чудєса масового падіння в паніку та істерію з перших-ліпших причин. Стадом легко керувати. Чи можна тут  втішатися ніцшевським "в стадах нема нічого хорошого, навіть якщо вони йдуть за тобою" хз............

eustafius: (кіт і бульбашка)
Осінь це завжди прекрасно. Пора всеохоплюючої ностальгії та мрійливого трансу в які беззастережно кидають нас плантації жовтогарячого листя під ногами і над головою. Табуни хмар в глибокому і осінньо-синьому небі, теплі вельветові жакети з різнокольоровими шаликами в тон настрою і колготкам. Запашні кавові посиденьки в затишних закутках осіннього міста, шурхотливі сторінки улюблених книг, краплі дощу на носі і малиновій парасольці..... А ще павутиння в росі, соковитий і холодний виноград, запах паленого листя та фрагменти кольорових снів що губляться в густих осінніх туманах....
І пофіг що за вікном тепліше ніж в тому приміщенні де тобі доводиться працювати. Що в сусідньому відділі зі стелі відрами падає вода, вона виливається прямо з вентиляційних люків, бо наші відповідальні і гіперпрацьовиті сантехніки ціле літо перевіряли справність водопровідних труб і тепер ми маємо змогу моржувати просто на роботі. Пофіг що містом гуляє ІстЕрІя епідемія пов'язок, зате якраз в такі моменти люди стають добрішими і живуть яскравіше (а раптом завтра тойво, треба терміново радіти життю)) 
Такшо ця часниково-лимонно-медова осінь не така вже й поганенька, главноє, додавайте до неї побільше барвів, хорошої музики, привітних посмішок, гарячих поцілунків і теплих слів, а з цим набором ніякі антибіотики не зрівняюцця ;)

eustafius: (шо)
Мене починає тіпати коли зустрічаю словосполучення "на Україні" (на Украине).
Можна скільки завгодно перераховувати всі "за" чи "проти" такого  поєднання слів, правильність чи  не правильність, природність чи неприродність, звичність-незвичність абощо. А в мене виникає  непереборне бажання взяти велетенську мухобійку і  тріснути кілька разів горе-писакам  по сраці по пальцях, щоб наступного разу не хотілося такого робити.
eustafius: (шо)
Ранок. Передробоча метушня біля ст. метро Лісова. Відриваюся від натовпу що висипався з новоприбувших тролейбусів-маршруток, і швиденько прямую до продуктового базару, десь на початку має бути ятка з різноманітними горішками та сухофруктами. Там неспішно хазяйнує чорнокучерява особа чоловічого роду і кавказької зовнішності. У нестримному бажанні накупити собі поживної продукції і встигнути на роботу застигаю в очікуванні коли на мене звернуть увагу.
- Чєво вам, девушка?
- Горішків
- Скока?
Згадуючи що в кишені лише 20 гривень, а до найближчого банкомату геть неблизько, прикидаю що якщо брати по 50 гр. різних видів, то це буде не тільки корисно але й різноманітно, починаю:
- 50 грамів мигдалю.......
- Ха, ви аткуда прієхалі?
Від подиву різко замовкаю і втуплююсь на нього нераздупльонним поглядом.
- А що, у вас товар кілограмами продається?
- Да.
- А чому на цінниках грами зазначені?
- Я што, абязан пєрєд вамі атчітивацца?
- Я ваш покупець, і маю право ставити питання
- Вот закончу раскладиватса тагда і буду разгаварівать.

Вже повільніше прямуючи до метро хаотично розмірковую над тим, з якого дерева  звідки ж я могла приїхати, чи не надто я нахамила вельмишановному крамарю, і чи не повернутися мені назад і дати по пєчєні вибачитися за своє хамство. Але потім згадала що через кілька хвилин після моїх вибачень обов'язково з'являться побратими пана крамаря й подякують мені ще краще. Чула, так завжди буває....  

Пригода минула а роздуми залишилися. Так в чьом же сіла брат?  А правда де?....
eustafius: (Р-р-р!)
Ще один доказ того, що наші хлопці всім хлопцям хлопці



 
з.і. тримаємо кулаки
eustafius: (Default)
Загорілася ідеєю з фото на документи у вишиванці!
Паспорт, закордонний паспорт, студентський (ех, вже пізно), водійські права, читацький квиток і купа різних інших посвідчень......... 
Хочухочухочухочухочу.
ібо нєфіг прибирати графу про національність
Бо це красиво, ідейно і цікаво.
Цікаво подивитися на вирази облич іноземних прикордонників (особливо деяких очінь дружних до України держав), подратувати деяких нідальокіх землячків в ріжних пунктах їхнього обітанія, 
подивувати друзів-іноземців..........
Та мало для чого це може знадобитися.

*пішла підбирати фасон крутезної вишиванки*
 
eustafius: (бомба)
Вчора френдстрічку заполонили гнівні й дотепні пости щодо заяви Ведмеда з братнього нечорнозем'я.
З цього приводу в [livejournal.com profile] oles_maslak дуже цікаві думки. Раджу глянути.
Читати тут
А це скорегований варіант
eustafius: (бомба)

Повернулася з червонодібровського раю для шукачів пригод.
Два тижні без проблем і зайвих думок.
Чотирнадцять днів суцільного позитиву, шалених тренувань і спілкування з бомбезними людьми.
eustafius: (бомба)
Шукала інформацію про вартість навчання в українських вузах. Переглядаючи запропоновану гуглом купу посилань на цю тему, надибала статтю інтернет-видання "Панянка". Пробіглася поглядом по наведеній таблиці цін і зупинилася на останньому реченні статті: "А є заклади, які ще не вирішили, наскільки їм варто підняти ціни. Серед них – Київський національний університет ім. Т. Шевченка. Вартість навчання у Могилянці не наводимо, оскільки не рекомендуємо українцям цей заклад."
www.panianka.info/_na_skiljki_podorozhchalo_0_0_0_1229_2.html


Цікавенно?
От і мені до сверблячки у вусі стало цікаво, чим же так обідила Могилянка автора статті стало дивно, це через високі ціни абощо.......
Хоч би пояснили чому :)

eustafius: (guano)
Слем - це коли поезію перетворюють в цирк на дроті.
Або цирк на дроті маскують під поезію.





eustafius: (guano)
Щойно нарила розклад )
на суботу.
Якось в мене не складалося минулі роки потрапити на цей фестиваль, хоча в 2008-му й була , але лиш один день і то навіть не у вишиванці. Цьогоріч, правда, замість вишиванки буде юката, але так як це міжнародний етнічний фест, то в атмосферу я впишусі)
Приходьте всі, буде весело!

eustafius: (Default)
В Україні цей вид бойового мистецтва з'явився лише на початку 90-х. Але встиг обрости нескінченними легендами, чутками і побрехеньками.
Охарактеризувати його можна як жорстке але красиве й ефективне єдиноборство.
Звичайно, тодішній, автентичний муай тай (який мав назву пахуют) не порівняти з адаптованим теперішнім. В спортивному варіанті є чіткі правила, замість намотування  мотузок на руки одягають рукавички і таке інше. До прикладу, в старому  варіанті муай таю відомі 180 бойових прийомів, в той час як в сучасному - всього 30. Але ті традиції які залишились збуджують шалену цікавість.





А саме )А саме )А саме )
eustafius: (Default)
Вибігла купити собі на обід якихось нудликів, і шо я увиділа на вітрині хлібного магазина в центрі Києва:   


Цікаво, це новий виток рекламних технологій такий? Тоді там не вистачає таблички з надписом "Ням-ням, сам їм і вам раджу" а далі справа за малим, ще кілька вгодованих тарганів, які будуть задоволено ворушити вусиками і відбою від покупців не буде. Ляпота!
І респект місцевим мерчендайзерам, беріть на озброєння цю ідею, таваріщі.

Профіль

eustafius: (Default)
eustafius

June 2014

M T W T F S S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
2324 2526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Важливі теги

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Apr. 7th, 2026 21:44
Powered by Dreamwidth Studios