Зітрем стереотипи

[eustafius]

Одна справа, коли на вулиці чи в громадському транспорті странниє людішкі чіпляються до тих, хто розмовляє українською, і зовсім інша, коли через україномовність виганяють з роботи, чи не беруть на неї. Коли одна фірма ставить ультиматум перед іншою - або переходимо на російськомовне діловодство, або розриваємо контракт і т.д.
Так само є різниця між тими, хто тільки обурюється з цього приводу, і між тими, хто йде і б'є вітрини тих магазинів, власники яких дозволяють собі подібну нахабність. Або обличчя самих власників. Радикально? Історія, прикладна психологія і здорова логіка свідчать, що на даному етапі інакше не можна. Підставляти іншу щоку чи дати здачі? Вибір за нами.

Comments

[archervarius.livejournal.com]

у сфері роботи говорити про дискримінації наївно.

людину на роботі ніхто не тримає силою, і про мову спілкування попереджають або на співбесіді, або в перший день випробувального терміну. не подобається - шукайте іншу роботу, з іншою мовою, блекджеком і шлюхами. підозрюю, що там не все чисто.

з досвіду: найчастіше мовні конфлікти починаються, коли хтось лізе на рожон і починає скандалити "принесіть мені філіжанку гербати, чому ви не говорите українською!!!" або коли підлеглий починає вчити начальника. або клієнтів, що ще гірше.

щодо російськомовного діловодства: коли фірма постійно листується з центром у Москві, то перехід на російськомовне діловодство логічний. аналогічно маса фірм у Москві ведуть листування виключно англійською - у них центри в Європі.

щодо боротьби з книгою скарг - треба бути йобнутим на голову, щоб не розуміти, що це настроює купу народу проти тебе і проти мови. і після того, як ти вийдеш з магазину, розмалювавши книгу скарг, тобі та українській мові в спину полетить туєва купа проклять, і цю історію перекажуть неоднократно.

підсумую: кому не подобається - з богом на сайти роботодавців, на біржу ітд. вгорі резюме - великими червоними буквами "говорю тільки українською")))