Бігме

[eustafius]

Вистражданий комфорт попелястих ілюзій ламає свою звичну комедію прямо на запилених самовідданою оманливістю скрижалях свідомости...
З’являється гостра необхідність додати до нудотно-солодкої і зовсім неправдоподібної легенди спокою, чогось урбністично-жорстокого, в такт безжальних реалій плюгавго світу.
Туманний ранок намагається залізти своїм мокрим і холодним повітрям до легень і додати до ще сонної нуги сприйняття, бодай якоїсь псевдосвіжості.
Добре б викинути геть давно обридлі засмамльцьовані шматки непотрібу, які бомжуюють в туго заплутаному клубкові осінніх думок.