рефлексії на тему анархічного індивідуалізму українців

[eustafius]

В дитинстві, перечитавшись історичних романів і просто підручників з історії, я думала, що живу в нецікавий час. Бо тоді, під впливом духу шальоних 90-х, коли голови дорослих закрутив дикий капіталізм, а з моєї  ще не вивітрився дитячий максималізм, в повітрі витала  ілюзія незалежності і сякої-такої демократії. Думалося, що ця епоха навряд чи видасть щось цікаве, таке, що в голову не вкладеться. Герої з антигероями залишились в минулому, як і причини, які їх породили. Здавалось, наша участь - аналізувати, згадувати і думати "а якби...". Проте час швидкоплинний і наслідки його змін незбагненні. За часів кравчуко-кучмізму вистачало своїх безглуздь, але тоді те все списувалося на молодість держави, на тимчасовість тих помилок, і таки жила велика, досить реальна надія на краще. Саме вона й вилилася в події 2004 року. Процес здавався незворотнім, свобода невичерпною, а загальний безлад - хвилинним побічним ефектом. В результаті, навіть найзвихнутіші скептики не могли передбачити того, що відбувається зараз.

В рамках наглої містифікації "кризи" роботодавці розвернулися на славу, без роботи залишилася купа народу, добра частина з яких таки отримала робочі місця і зарплату, але десь за кордоном. В контексті останніх реформ "в пакеті" завалили майже всі великі держгалузі.  Заразом згорнули свободу слова.
Гречку зробили делікатесом (що на черзі - сіль, сірники, мило?). Мордують по в'язницях неугодну (здорову, розумну, активну) молодь.
"Освічують" переписом підручників, а скоро будуть ще й атестовувати за всіма правилами корупційної системи.
Піднімають квартплати, податки, пенсійний вік. А головне ціни на все, що можуть вигадати. Але вражають не ціни, а їх пояснення. Наприклад бензин - й так по 10 грн. Але треба підняти, а тут бац - трагедія в Японії, і вже по ТСН якийсь типу експерт розказує, що ось так і так, у зв'язку з подіями на далекому Сході бензин дорожчає вже зараз і на багато.
Потім подумали й змінили поняття молодого віку з 35 на 29 років. Хоп, і скоротилося чотири мільйони бажаючих мати право на житло від держави як "молоді сім'ї". Нам то що, а їм копієчка. Буде за що вертолітний майданчик для себе  в Каневі спорудити.
Найбільш вражаючим з останніх нововведень, для мене виявився закон про реєстрацію дітей, народжених поза межами пологового будинку. А точніше відмова від їх реєстрації в такому випадку. Геніально - демографічне питання майже вирішено, можна завозити китайців. Зрозуміло, що хотіли збільшити приток коштів до цих закладів, які своїм обслуговуванням встигли відлякати добрячу частину породіль. Та мабуть забули врахувати, скільки в Україні сіл, смт та інших місцин, де часом і аптеку важко знайти, не те що цілий пб. А незареєстровані діти без свідоцтва про народження - неіснуючі де юре особи. Дитсадок, школа, поліклініка, паспорт, ВНЗ, офіційна робота, шлюб, спадок - цього для бомжів не передбачено. А чи знайдуться в таких сім'ях гроші на хабарі, щоб зробити все через суд - питання риторичне.
Зрозуміло, що завтра будуть нові, швидше за все ще більш дикі кроки з їхнього боку. А те, що зроблено на сьогодні буде здаватися дитячою забавкою.

Тепер десь зникла та дитячо-юнацька впевненість в тому, що Україна - це фундаментальне поняття. Вже нема ефемерних  гарантій, що вона не чергова спроба чи невдалий проект. Час крутнувся по спіралі і ми опинилися в критичній точці відліку, тільки  витком вище. Тобто, як і в 1917-1921 роках в нас є всі шанси загриміти ще мінімум років на сто (щоб не розмінюватися на дрібниці) в чиюсь злу фантазію у вигляді неосовка. Граблі з дідової комори вже перед носом, можна наступати. В цьому нам допоможуть такі ментальні постулати українця як "моя хата скраю" та "після мене хоч потоп".  І справді, якщо звести увесь спектр причин постійних невдач українців, у процесі власного державотворення, до кількох основних - це будуть:
1. байдужість
2. нездатність домовитися, діяти спільно
І все, більш нічого не треба додумувати.
Ну невже так важко ці два пункти в собі змінити?
В будь якому випадку почитати потрібно з себе. І гловне - побільше гумору.
Гумор це профілактика маргінальності, забиченню, вузьколобості, діє як ефект плацебо.
Все у нас вийде.

Comments

[yurazinko.livejournal.com]

Дуже глибоко і коректно все описано в цьому пості. Читав багато відгуків про нашу владу, але цей мабуть найбільший і найповніший. Можливо я і не до кінця правий, але, як на мене є ще одна причина такого розвитку подій, яку я сьогодні описав в цьому от записі:
http://oggy1991.livejournal.com/12852.html

[eustafius.livejournal.com]

дякую, наболіло, то воно так розгорнуто і вийшло)
щодо Вашого запису, то цілком погоджуюсь
про комплекс меншовартості пересічного українця стосовно своєї мови, мабуть і в Новій Гвінеї відомо
дурні, що тут скажеш
і ошукані - не одне століття нашого брата дурять, нав'язуючи цей комплекс
думаю, якщо добре попрацювати, все легко виправиться, хоча б з тієї причини що (далі - уривок розмови, почутої нещодавно в київській маршрутці)

розмовляють два хлопця років по 18:
- а ти на прошлам нашем паті бил? гаварят, стока народа тусіла, даже больше чєм на днюхє Сєрава
починає дзвонити мобільний, той що говорив бере слухавку:
- ало, ма, я тобі потім передзоню