про стародавніх єгиптян і не тільки

[eustafius]

Ми тут дивуємося з тарганів у головах нашої привладної бюрократичної братії. А ще в Стародавньому Єгипті чиновники могли порадувати непересічною  глибиною своїх напрочуд винахідливих і корисних ідей. От наприклад в сфері інтелектуального зодчества адміністративного апарату, або по-простому -  вигадуванні собі посад, які дали б змогу якнайзручніше вмоститися біля державного корита.
Зазначу, що в добу пірамідобудівельного Єгипту, фараон був особою священною. Не просто якимось там посланцем богів, а саме втіленням Бога на землі (так принаймі вважали стародавні єгиптяни і сам фараон). Ясно, що й ставлення до нього було відповідне - найближчі родичі мали за щастя отримати честь поцілувати краєчок царської сандалії. Всі інші прості смертні задовольнялися цілуванням пороху, на який ступала та священна сандалія. 
Тому й отримати таку почесну посаду як "майстер і носій царських сандалів", "сторож царського гардеробу", "лікар лівого ока царя", "начальник царського туалету" тощо - могли лише елітні представники найвищих ешелонів влади, зазвичай родичі зі свити фараона. Що вже казати про інші, не менш почесні, посади - "головний носій царського глечика для вмивання", "завідуючий всім, що є і чого нема", "начальник пустелі".......... 
Так що нашим "світилам" ще є до чого рости. Чи повертатися....

Comments

[archervarius.livejournal.com]

в придворних ієрархіях часто залишалися історичні назви, а суть мінялася. шталмейстер (начальник конюшні) російського імператора йому не коняку водив, а був фактично міністром транспорту, зв'язку ытд