сміття в головах, на щастя не у всіх

Кілька тижнів тому ходила купатися в одному з озерець на Трухановому острові. Місце чудове - вода чиста і прохолодна, людей небагато, око радували купа зелені й зграйки строкатих бабок. Повернувшись за тиждень на те ж саме місце, мусила прифігіти від кількості сміття на квадратний, нещодавно чистий, метр. У воді хлюпались молода дівчина з пивом і дитиною та їхній глава сім'ї з пузом солідного гіпопотама. Попід берегом плавали спалені бички від цигарок. Додавали барв до картіни маслом уламки розбитих пляшок, рясно розкиданих  під водою.
Залишаючи питання про ступінь свинства пересічного українця риторичним, тішусь класною ідеєю, яку підкинули черкаські хлопці.  Вони власноруч прибрали один з пляжів свого міста, зібравши з невеликої ділянки (приблизно 60х40 метрів) двадцять п'ять 120-ти літрових мішків сміття.  Частина цього сміття згодом  опинилася при вході до Міськвиконкому, разом з візитівками "Владі міста від вдячних черкащан".  Там  було пояснення, що це  за сміття і звідки. Також розповідалося про користь прибирання природних об'єктів міста.