під настрій

Начитаєшся новин, наслухаєшся друзів чи знайомих і  думаєш  как старшна жить  життя все таки прекрасне. Виглянеш у вікно посеред робочого дня і хочеться валити звідси вдихнути на повні груди загазованого рідного київського повітря, посміхаючись собі й випадковим зівакам з тролейбусів, які вічно стоять в заторі. А за вікном літо. І йому пофіг на всі наші проблеми разом зі світовими кризами, брудом на вулицях, сміттям при владі..... Згадалася стара казка про лісника Петера і чарівного дуба, який пообіцяв виконати три його бажання. Спершу Петер забажав багато грошей, але не знав що з ними робити, бо все життя прожив у лісі і на розкошах не розумівся. Потім він забажав собі найгарнішу жінку в світі, але вона пішла від нього до якогось глямурного принця. А потім Петер вирішив залізти на того дуба й з горя вбитися. А коли дуб нагадав йому про третє бажання, то Петер захотів бути просто щасливим. І знаєте, ким зробив його дуб? Котом. Ібо ще стародавніми єгиптянами встановлено, що ці вусаті хвостані таки розуміються на щасті. 

( Тому ось ще одна жалюгідна в своїй наївності спроба котоаналізу )