про наболіле

Так вже випало народитися на периферії культурного світу і отримати у спадок пристойний набір історичних, соціально-політичних, ментальних та інший неприємностей. Усвідомити всю повноту цієї несправедливості й стати перед вибором - або влитися й асимілюватися поміж в'язкого болота сучукр реалій, або відірватися від всього цього й піти у вільне примусово-космополітичне плавання.
З одного боку - повне лайно. З іншого - саме в таких умовах і звикли розвиватися всі на перспективу достойні явища.
Чи "розкрилися" б на повну ті, кого називаємо дисидентами, якби не було совкового режиму?
Он збирачі мушлів загнулися під зливою благодатного життя з усіма умовами, але без жодних перспектив розвитку. А скільки ще пам'ятників  жертвам цивілізаційних пасткок може виплисти з пам'яті?....
Ото ж бо.
Звичайно, хочеться жити в умовах загального спокою і стабільності. Але хіба тоді не було б якихось проблем? Свята наївність.
Тому мабуть у всіляких умовах потрібно знаходити позитив і насолоджуватися процесом. Ну хоч спорбувати....