про позитив

[eustafius]

Цього тижня видалася напрочуд життєрадісна погода. З одного боку то радує, а з іншого навіює невеселі настрої. Бо коли за вікном світить сонечко, щось не дуже хочеться сидіти в душному офісі і втикати в бездушний монітор. Хочеться махнути кудись геть далеко, бажано туди, де є свіже повітря і нема заторо-бетонних подразників для спраглих спокою нервів. В такі моменти дійсно починаєш мріяти про те, щоб забити на всьо і потулити кудись рахувати зорі. Та згадувати коли ж востаннє була така нагода. От і згадалося мені й те, що я давно обіцяла декому викласти розповідь про подорож на Січ. А заодно поностальгую трохи. Тільки розповідь моя буде мінімально вербалізована.
Багато фото, мало слів і купа емоцій)

Ось вона, "Січ наших сердець" (с)

Січова церква, власноруч збудована командою чудових людей, без яких не можна уявити цю духовну республіку УБМ.
Два хреста з трьох - автентичні. Вони були зняті з сільського храму, який закрили румуни в 30-х роках . А місцевий священник потім подарував реліквії для розбудови Січі.

В середині дуже красиво і сакрально. Запах ладану та наочні плоди спільної праці надихають не тільки на роздуми, але й на діло)

А це закинутий майданчик для тренувань.
Щоб туди дістатися треба пройти чималий відрізок гори,
благо стежка чітка, а в найбільш стрімких місцях
навіть переходить у копані сходи.
Дико цікаве і таємниче місце.

Січова хата, в якій окрім господарів живуть і сезонні гості

Хатнє начиння. Все як має бути,
кімнати заповнені спорядженням, плакатами зі змагань,
грамотами, кубками і книгами, переважно про БМ

А це Гатило
Один з засновників Січі. Тренер з великої літери і взагалі мега-людина.

Ммммм......

Юрко.
Чемпіон і просто красівий мущіна))

О-о-о-отакенні карасі з копанки

Сашко. Саме він вирішує кого з гостей
лишити в хаті ночувати)))

Сон бійця

Тренувальний майданчик. Енергетично сильне місце

Щороку на Січі проходить дитячий табір.

Валерій Одайський знайомить малого козака
з січовою конячкою Мартою

Гриць показує малим ази боротьби

дівок на Січ не беруть, говорите?))

знаменита копанка. з жабАми, вужами і теплючою водичкою )

як козаки купатись ходили.......

посиденьки біля вогнища, як же без них......

з.і. найбільшою цінністю цього місця є те, що сюди можна приїхати будь-коли.
Зажди для тебе знайдеться місце, час для тренувань, спілкування, роботи і просто безмежна кількість позитиву, якого вистачило б на два стада слонів)