Дублювання фільмів в Україні - стара гра з новими правилами

Цікаво порівняти ситуацію з дублюванням фільмів українською мовою зараз і за часів совка.

Період від початку 60-х років.
Тоді проводилася політика "інтернаціоналізації", яка нібито мала взаємно збагатити національні культури в СРСР, але ясєн пень, чудово прискорювала процес денаціоналізації та творення нового, дивного єдінства - "совєцького народу". Для цього в республіці потрібно було поставити культуру панівної нації (у нашому випадку - української) на другий план після російської. Це в них вийшло пречудово, зокрема дякуючи й мові дубляжу фільмів.

Іноземні стрічки відразу перекладалися на російську мову. Дублювати українською мовою вони почали в перші повоєнні роки. Спеціальна дубляжна комісія, створена при Держкіно УРСР, визначала які фільми дублювати українською, а які ні. Їхні копії розподілялися між областями, залежно від кількості українського населення.
Фільми ж українською мовою фактично не знімалися. Дублювати їх дозволялося тільки після того, як вони вже кілька місяців демонструвалися російською мовою. З 20-ти фільмів кіностудії Довженка українською знімалися 2-3, а на Одеській кіностудії взагалі жодного.

До прикладу, у 1980 році діючий фільмофонд України складав 2967 фільмів, з них українською мовою - 235 і то, це були старі стрічки.

( Що маємо зараз? )