машина часу

Дуже дивно знаходити людей з якими був знайомий лише в дитинстві. Наприклад, своїх колишніх однокласників, з якими вчився в 1-2 класі або одногрупників з дитячого садочка))

Блін, це таке відчуття, ніби знаходиш щось давно загублене, і як здавалося, назавжди. А ще ніби трішечки вдалося потрапити назад, в той час))

Так дивно, що люди яких ти пам'ятав одними зараз дуже схожі на себе але геть інші!)) Цікаво дізнаватися якими вони стали, чим займаються де вчаться, чим живуть......

Бентежять радісні відкриття на кшталт того, що ти пам'ятаєш маленьку дівчинку Дашу з першої парти смішною і в окулярах, а тут вона ефектна красуня з великими синіми очима й довгим білявим волоссям.....

Саша, яка найкраще в класі вчилася, її зошити ледь не вивішували на дошку пошани за акуратність й бездоганність, в яку закохався хлопець який тоді подобався і я страшенно ревнувала, тепер працює менеджером в якійсь канторі.

Наташа - дівчинка яка нічим особливим не відрізнялася, крім як розповідала всім, що її коричнева родима плямка в блакитному оці - то ознака того що вона дуже особлива, тепер навчається в Карпенка Карого й працює ведучою на якомусь радіо.......

Хтось заміж вийшов, хтось в армії побував..... Хтось геть не змінився, а деяких абсолютно не впізнати... Дивина й годі)))