Борхес. Поезії

[eustafius]

Купила сьогодні збірку віршів Борхеса від Кальварії. І щиро засмутилася. Переклад дуже важкий і заплутаний, як на мене. Якщо співставити інтерпретацію "Лабіринту" Григорієм Латником і Вадимом Алєксєєвим, то це зовсім різні речі. До прикладу:

ЛАБІРИНТ
Оцих тенет камінних, що круг мене,
і Зевсу не розбити. Я геть-чисто
забув, ким був. Ненавсна, імлиста
вздовж стін одноманітних, тороплена
дорога - моя доля. Коридори
ведуть у заокруглені секрети
в кінці років. Негарні парапети -
їх тріщинами час покрив суворий.
У поросі безбарвному миттєво
в сліди, яких боюся, втупив зір я.
У ввігнутих почулись надвечір'ях
чи рев, чи то луна сумного реву.
Я знаю, що є в тіні Інший; вперто
Він шле самотність довгу течією;
її плетуть і розплітають феї,
Він прагне крові й мусить смерть пожерти.
Ми - в пошуку обоє. Хай би нині
зробилося останнім днем терпіння.
(Латник)


В ЛАБИРИНТЕ
О, ужас! Эти каменные сети
И Зевсу не распутать. Измождённый,
Бреду сквозь лабиринт. Я осуждённый.
На бесконечно-длинном парапете
Застыла пыль. Прямые галереи,
Измеренные долгими шагами,
Секретными свиваются кругами
Вокруг истекших лет. Хочу быстрее
Идти, но только падаю. И снова
Мне чудятся в сгущающемся мраке
То жуткие светящиеся зраки,
То рёв звериный. Или эхо рёва.
Бреду. За поворотом, в отдаленье,
Быть может, затаился наготове
Тот, кто так долго жаждал свежей крови,
Я столь же долго жажду избавленья.
Мы оба ищем встречи. Как и прежде,
Я верю этой меркнущей надежде.
(Алєксєєв)

Зрозуміло, що художній переклад, це складна і доволі суперечлива справа. Але є певні межі, в рамках яких можна більш-менш уникати гострих кутів, дотримуючись канонів милозвучності, легкості й передачі настрою та сенсу твору, близькою до авторської. 

Стиль викладу кальваріського варіанту відволікає від самої поезії Борхеса. Погляд чіпляється за важкі вербальні  конструкції, подекуди застрягає на словах типу "катедра" чи "міт",  або ж думка вгрузає в якихось інших хитровумних штучних оборотах. А так хочеться якісного україномовного перекладу, без усього зайвого, щоб на одному подиху....
п.с. наприклад  ось так

Comments

[chita-i.livejournal.com]

А, я ще перепрошую, "Йому – бороти довгі одиноцтва" fatigar - це ж не бороти, це виснажувати. Чи ні?

[rozmaita.livejournal.com]

так, але я тут вжила його в значенні "боротися з", а я сподіваюся, ви не знаєте, як часом лізеш на стінку від намагання подолати самотність чи бодай з нею примиритися, і якою ні на що не здатною тряпочкою внаслідок цього стаєш) кажу ж, я співчуваю Аїдові))
в моїх перекладах замало оригіналу, натомість забагато моїх власних відчуттів. звідти й мільярд неточностей.

[chita-i.livejournal.com]

"в моїх перекладах замало оригіналу, натомість забагато моїх власних відчуттів. звідти й мільярд неточностей"

Ваші "неточності" - чудові! Але треба поважати автора, бо, тоді, буде стільки перекладів, скільки талановитих перекладачів. Можливо, так і має бути. )

"я сподіваюся, ви не знаєте, як часом лізеш на стінку від намагання подолати самотність чи бодай з нею примиритися"

Чесно кажучи, я останнім часом думаю, що я взагалі мало що знаю, будь на яку тему. )

[rozmaita.livejournal.com]

"Чесно кажучи, я останнім часом думаю, що я взагалі мало що знаю, будь на яку тему" - це вже майже рівень Сократа :))

[chita-i.livejournal.com]

Еге-еге. Між мудрим та клієнтом до дурки є набагато тончіша межа ніж це може здаватися. )