![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Борхес. Поезії
Купила сьогодні збірку віршів Борхеса від Кальварії. І щиро засмутилася. Переклад дуже важкий і заплутаний, як на мене. Якщо співставити інтерпретацію "Лабіринту" Григорієм Латником і Вадимом Алєксєєвим, то це зовсім різні речі. До прикладу:
ЛАБІРИНТ
Оцих тенет камінних, що круг мене,
і Зевсу не розбити. Я геть-чисто
забув, ким був. Ненавсна, імлиста
вздовж стін одноманітних, тороплена
дорога - моя доля. Коридори
ведуть у заокруглені секрети
в кінці років. Негарні парапети -
їх тріщинами час покрив суворий.
У поросі безбарвному миттєво
в сліди, яких боюся, втупив зір я.
У ввігнутих почулись надвечір'ях
чи рев, чи то луна сумного реву.
Я знаю, що є в тіні Інший; вперто
Він шле самотність довгу течією;
її плетуть і розплітають феї,
Він прагне крові й мусить смерть пожерти.
Ми - в пошуку обоє. Хай би нині
зробилося останнім днем терпіння.
(Латник)
В ЛАБИРИНТЕ
О, ужас! Эти каменные сети
И Зевсу не распутать. Измождённый,
Бреду сквозь лабиринт. Я осуждённый.
На бесконечно-длинном парапете
Застыла пыль. Прямые галереи,
Измеренные долгими шагами,
Секретными свиваются кругами
Вокруг истекших лет. Хочу быстрее
Идти, но только падаю. И снова
Мне чудятся в сгущающемся мраке
То жуткие светящиеся зраки,
То рёв звериный. Или эхо рёва.
Бреду. За поворотом, в отдаленье,
Быть может, затаился наготове
Тот, кто так долго жаждал свежей крови,
Я столь же долго жажду избавленья.
Мы оба ищем встречи. Как и прежде,
Я верю этой меркнущей надежде.
(Алєксєєв)
Зрозуміло, що художній переклад, це складна і доволі суперечлива справа. Але є певні межі, в рамках яких можна більш-менш уникати гострих кутів, дотримуючись канонів милозвучності, легкості й передачі настрою та сенсу твору, близькою до авторської.
Стиль викладу кальваріського варіанту відволікає від самої поезії Борхеса. Погляд чіпляється за важкі вербальні конструкції, подекуди застрягає на словах типу "катедра" чи "міт", або ж думка вгрузає в якихось інших хитровумних штучних оборотах. А так хочеться якісного україномовного перекладу, без усього зайвого, щоб на одному подиху....
п.с. наприклад ось так
ЛАБІРИНТ
Оцих тенет камінних, що круг мене,
і Зевсу не розбити. Я геть-чисто
забув, ким був. Ненавсна, імлиста
вздовж стін одноманітних, тороплена
дорога - моя доля. Коридори
ведуть у заокруглені секрети
в кінці років. Негарні парапети -
їх тріщинами час покрив суворий.
У поросі безбарвному миттєво
в сліди, яких боюся, втупив зір я.
У ввігнутих почулись надвечір'ях
чи рев, чи то луна сумного реву.
Я знаю, що є в тіні Інший; вперто
Він шле самотність довгу течією;
її плетуть і розплітають феї,
Він прагне крові й мусить смерть пожерти.
Ми - в пошуку обоє. Хай би нині
зробилося останнім днем терпіння.
(Латник)
В ЛАБИРИНТЕ
О, ужас! Эти каменные сети
И Зевсу не распутать. Измождённый,
Бреду сквозь лабиринт. Я осуждённый.
На бесконечно-длинном парапете
Застыла пыль. Прямые галереи,
Измеренные долгими шагами,
Секретными свиваются кругами
Вокруг истекших лет. Хочу быстрее
Идти, но только падаю. И снова
Мне чудятся в сгущающемся мраке
То жуткие светящиеся зраки,
То рёв звериный. Или эхо рёва.
Бреду. За поворотом, в отдаленье,
Быть может, затаился наготове
Тот, кто так долго жаждал свежей крови,
Я столь же долго жажду избавленья.
Мы оба ищем встречи. Как и прежде,
Я верю этой меркнущей надежде.
(Алєксєєв)
Зрозуміло, що художній переклад, це складна і доволі суперечлива справа. Але є певні межі, в рамках яких можна більш-менш уникати гострих кутів, дотримуючись канонів милозвучності, легкості й передачі настрою та сенсу твору, близькою до авторської.
Стиль викладу кальваріського варіанту відволікає від самої поезії Борхеса. Погляд чіпляється за важкі вербальні конструкції, подекуди застрягає на словах типу "катедра" чи "міт", або ж думка вгрузає в якихось інших хитровумних штучних оборотах. А так хочеться якісного україномовного перекладу, без усього зайвого, щоб на одному подиху....
п.с. наприклад ось так
no subject
а Аїда мені захотілося трооошечки олюднити, насправді я йому завжди співчувала, ще від моменту першого знайомства з античною міфологією. тому й крик, а не рев. тим паче, вони тут на рівних у цьому вірші, я б навіть сказала - це дві іпостасі однієї особистості, чи що.
окрема подяка за словосполучення "довгі одиноцтва", не втрималась і запозичила)
no subject
"На парапетах,
Поораних руїнним торком часу,
Постали зморшки. Темно-білий порох
Явив мені розгадку тих накреслень,
Що їх боюсь я."
"Десь там є Інший, знаю. І покута
Йому – бороти довгі одиноцтва,
Що знемагають і вивільнюють Аїда,
Жадати крові й пожирати смерть
Мою. Я хочу відшукати
Його, як він – мене. Зласкався, Доле.
Хай це блукання скінчиться сьогодні."
Про Аїда, погоджуюсь. Він же не звір якийсь! Бо у російському перекладі він таки виступає кровожерним хижаком, десь ще далеко, але може зустріти та зжерти! Мені здається, що там відбувається все спокійніше та філософічніше, невблаганніше, як плин часу. )
"окрема подяка за словосполучення "довгі одиноцтва""
Та що ви, el placer es mío ;-) Це ж не я, це Борхес.
no subject
no subject
no subject
в моїх перекладах замало оригіналу, натомість забагато моїх власних відчуттів. звідти й мільярд неточностей.
no subject
Ваші "неточності" - чудові! Але треба поважати автора, бо, тоді, буде стільки перекладів, скільки талановитих перекладачів. Можливо, так і має бути. )
"я сподіваюся, ви не знаєте, як часом лізеш на стінку від намагання подолати самотність чи бодай з нею примиритися"
Чесно кажучи, я останнім часом думаю, що я взагалі мало що знаю, будь на яку тему. )
no subject
no subject
no subject
no subject
Ви не набридли, навпаки. мені часто бракує фахового розбору моїх перекладів, тож я вам щиро дякую.
no subject
імєнно!
no subject
no subject
no subject
дякую вам навзаєм і бажаю успіхів)
no subject
"...geometrías y recuerdos inventados son parte del inmenso paisaje que las obras de Borges ofrece tanto a los estudiosos como al lector casual. Y sobre todas las cosas, la filosofía, concebida como perplejidad, el pensamiento como conjetura, y la poesía, la forma suprema de la racionalidad. Siendo un literato puro pero, paradójicamente, preferido por los semióticos, matemáticos, filólogos, filósofos y mitólogos, Borges ofrece —a través de la perfección de su lenguaje, de sus conocimientos, del universalismo de sus ideas, de la originalidad de sus ficciones y de la belleza de su poesía— una obra que hace honor a la lengua española y la mente universal."
Мені дуже подобаються ваші переклади. Для мене завжди було загадкою, як люди вміють так добре обходитись з словами.
no subject
Я тут сама з собою подумала, наскільки відрізняються мої та ваші сприйняття тієї ж самої поезії, і що, можливо, ми більше говоримо про себе, ніж про Борхеса. Якби якийсь психолог почитав, що ми тут говоримо, більше б встановив наш з вами душевний стан та життєвий досвід (мабуть, навіть, встановив би "точку" де ми знаходимося на шляху свого життя), ніж зробив би висновок, про що йдеться у цьому вірші. :)
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
спостерігати за інтерактивним розбором цих текстів))
дякую вам!
no subject