для тих про кого fabula narratur

[eustafius]

Червоний фон для дверей у всі боки.
Твої товсті стіни наскрізь вірогідні.
Gaudeamus в коридорах
І краватки на посвідченнях.
Ми твої діти а вони твої перехожі.
На даху і під дахом о певній годині володимирські дзвони.
За колонами і вікнами у певну епоху свої моноліти.
Ми знаємо де мав бути вхід
Фасадний вихід для всіх відомий.

Вчора крутилася голова
Від таблеток знеболення
А завтра о 5-й ранку прозоре небо
Чіплятиметься хмарами за мости над річкою.

Підземними мінами цвітуть магнолії
В жовтому дворику нашої юності.

Comments

[nezbagnenna.livejournal.com]

Ого, невже це так людей ковбасить після закінчення універу)

[eustafius.livejournal.com]

Та блін, бачиш, є трохи...))

[nezbagnenna.livejournal.com]

я серйозно не очікувала, шо в сучасному світі можна оди складати;)
так само, як зараз не пишуть пафосні вірші про любофф

[eustafius.livejournal.com]

Я сподіваюсь, вийшло не дуже пафосно?))
А шо сучасний світ, історія спіральна штука) Нічо не повторюється, а от тільки до сильно вже шось нагадує...)

[nezbagnenna.livejournal.com]

нє, вийшло доволі класно;)