для тих про кого fabula narratur

[eustafius]

Червоний фон для дверей у всі боки.
Твої товсті стіни наскрізь вірогідні.
Gaudeamus в коридорах
І краватки на посвідченнях.
Ми твої діти а вони твої перехожі.
На даху і під дахом о певній годині володимирські дзвони.
За колонами і вікнами у певну епоху свої моноліти.
Ми знаємо де мав бути вхід
Фасадний вихід для всіх відомий.

Вчора крутилася голова
Від таблеток знеболення
А завтра о 5-й ранку прозоре небо
Чіплятиметься хмарами за мости над річкою.

Підземними мінами цвітуть магнолії
В жовтому дворику нашої юності.

Comments

[nezbagnenna.livejournal.com]

Ого, невже це так людей ковбасить після закінчення універу)

[panchoxa.livejournal.com]

о, в мене післязавтра таке саме. урочисте вручення і всяке таке :) а серце аж вискакує, як уявлю, що недаремно потіла всі ці 5 років, і перечитала-пережила стільки всього, і стільки сесій, і що наприкінці, триматиму отой ламінований папірець. мабуть, точно розревусь. не через те, що шкодуватиму за студроками, а з радості, що це все закінчилось :)