Чорно-білі думки про мову

От така цікава особливість є в людей, на чорне казати біле. Чи то з вредності, бажання бути не_таким_як_всі, постійної потреби виділитися абощо (бо в таку елементарну нерозумність я відмовляюся вірити). Ну ось вам - ЧОРНЕ. Але знайдуться розумники, які будуть там шукати хоч якісь відтінки сірого, білу смужечку, а дехто знайде червону крапочку з теракотовим відливом. 

Це стосується й подій ПРО МОВУ. Ну який сенс шукати в прийнятті цього варварського закону якесь підводне каміння, позитивні моменти, виправдовувати його тощо? Навіщо витрачати енергію на звинувачення когось з власного ж табору? Ну допустили, ну вибирали, ну пасивні вівці, і що? Від таких пустих викидів у інфопростір нічого не змінитися ні в реалі, та ніде по суті.

( Власне думки )