Літературне

Вчора, під першим корпусом інфізу відбувся мистецький перформанс молодої генерації сучукрліту (гггг, пра пафосно звучить?). Вцілому було весело. Й не тільки за рахунок старань самих авторів й харизматичного й як завше веселого пана Фінкельштейна, але й безпосередньої участі сторонніх осіб, які самі того не усвідомлюючи ставали часткою того дійства. 
Доки більша частина поетично-письменницького загалу вовтузилася з коробками, скотчем й обривками шпалер, купка глядачів жваво втикали на цю клопітку роботу. Автори, змінюючи один одного, почергово зачитували уривки зі своїх книг в мегафон. З корпусу вибігли дві розлючені фрау, відать, викладачки, й почали вазмущатса, шо ж ето такоє праісходіт, шо за пазор тут у ніх пад вишшим учєбним завєдєнієм тваріцца й т.д. Після кількахвилинного кіпішу дами удалілісь, з явним наміром нєпрємєнно вєрнуцца і разабрацца хто тут хазяін. Потім на горизонті з'явилася смішна бабулька в зелениій хустці, й якоюсь торбою за плечима. Вона почала випитувати шо це за партія, і за кого всі стоять. Марні намагання пояснити шо це не мітиг, ні до чого не призвели, й не почувши відповіді на питання за кого ми тут всі стоїмо, бабулька розчаровано подалася геть. 
Потім були книжки, автограхви, і т.д. 
Ми з dzynzo  ше на книжкову виставку глянули, над розкладкою з книжками Забужко був надпис : "Хочеш бути розумним, читай Забужко", прям реклама вітамінів. 
Загалом все було мило, і таки цікаво. 
Порадував як завжди прикольний Горобчук, а Коробчук виявився страшенним сімпатюлею))
Отаке. 
Ну і кілька хвото.