eustafius | Навіяне

Прокидайся милий ранку
Пий воду з калюжі
Цілуй сонце з промінням
Освіжай пропащі душі.
Колосистими дорогами
Стежкою, велосипедом чи просто пішки
Помандруєш міськими провулками, подивитись
Що зроблено нічкою.
Пошукати якоїсь естетики
В траєкторії мізків штампованих,
В нерозбірливій масі поетики,
На конвеєрі модних віянь.
Можем сісти в метро й побачити
Безглузду масу строкатостей,
Що сіріє стадними намірами
Й дуріє ортегівським діагнозом.
Занотуй це собі в блокнотику
Вирви листок й просто викинь
Може колись все й зміниться.
А поки, не парся, котику!.................