eustafius: (гр)

Викладаю тут цитати лише з однієї переписки. Автор - 25-річна дівчина з двома дипломами про вищу освіту (економічною та юридичною). Подекуди будуть діалоги, для кращого розуміння, про що йде мова. Від початку й до кінця - це одна лінія розмови. Жирним шрифтом виділені найяскравіші моменти. Які, в принципі, складають цікаву вертикаль алогіки даного мислення.

Загалом цей текст чітко ілюструє мислення більшості населення Росії. Після ознайомлення з ним, відпидають такі вічні питання як "чому" і "нівіщо".

Цитати )

 

eustafius: (гр)
Україна таки не Росія. І твердження "пока мы быдло, нам нужен царь" у нас не проходить.
Але. )
eustafius: (гр)
Ось і настав ще один історичний момент. Колись задавалося, що застою не буде меж. А тут такі можливості щось змінити. Майже кожних 10 років. І з кожним разом все ближче до прірви. Виникає враження, що всі разом взяли попкорн і дивляться на те, як все провалиться.
0_a7ed6_b9f835f4_XL
eustafius: (шо)
Зараз нет вибухнув реакцією на мовний закон. І доволі часто зустрічається думка про те, що будь-які відкриті протестні дії безрезультатні. А ті, хто цим займається, ризикують виглядати дикунами (цікаво в очах кого, мабуть іноземної спільноти). Не торкаючись того, якими методами та чемна спільнота сама бореться з подібними викрутасами власної охуївшої влади, хочу дещо пригадати.

У буремному 1919-му уряд УНР неодноразово мав неприємні прецеденти з одним намаханим отаманчиком. Його звали Омеляном Волохом і він керував 3-м Гайдамацьким полком. Він ще на початку року висловлював ідею приєднання до совків, а після листопадової катастрофи, на загальній нараді, відкрито заявив про це перед Петлюрою і ко.

Де факто це було зрадою, за таке без суду і слідства мав відбутися розстріл. Про що й заявили Петлюрі кілька полковників. Але ні суду, ні слідства над цією справою не було, бо Волох випрохав у головного отамана помилування. А потім просто перестав виконувати його накази. За кілька днів один з командирів 3-ї Залізної дивізії запропонував Петлюрі захопити і роззброїти цього засранця разом з його Гайдамаками. Але, увага, Симон Васильович був проти кровопролиття і відмовився від таких дій. 

Тієї ж ночі отаман Волох захопив державну скарбницю (!) і зі своїми хлопцями від'їхав до табору більшовиків.
Ну, його все одно в 37-му розстріляли, але.
Як на мене, це дуже показовий приклад, який мусить бути щепленням від подібних епік фейлів.
eustafius: (Default)

Цікаво порівняти ситуацію з дублюванням фільмів українською мовою зараз і за часів совка.

Період від початку 60-х років.

Тоді проводилася політика "інтернаціоналізації", яка нібито мала взаємно збагатити національні культури в СРСР, але ясєн пень, чудово прискорювала процес денаціоналізації та творення нового, дивного єдінства - "совєцького народу". Для цього в республіці потрібно було поставити культуру панівної нації (у нашому випадку - української) на другий план після російської. Це в них вийшло пречудово, зокрема дякуючи й мові дубляжу фільмів.

Іноземні стрічки відразу перекладалися на російську мову. Дублювати українською мовою вони почали в перші повоєнні роки. Спеціальна дубляжна комісія, створена при Держкіно УРСР, визначала які фільми дублювати українською, а які ні. Їхні копії розподілялися між областями, залежно від кількості українського населення.
Фільми ж українською мовою фактично не знімалися. Дублювати їх дозволялося тільки після того, як вони вже кілька місяців демонструвалися російською мовою. З 20-ти фільмів кіностудії Довженка українською знімалися 2-3, а на Одеській кіностудії взагалі жодного.

До прикладу, у 1980 році діючий фільмофонд України складав 2967 фільмів, з них українською мовою - 235 і то, це були старі стрічки.

Що маємо зараз? )

eustafius: (Buch)
Трохи слідкувала за скандалом навколо "Чорного ворона" Василя Шкляра. У френдстрічці час від часу з'являлися нагадування про це, тож вирішила й собі прочитати роман. Тим паче, що тема поневірянь Армії УНР в 20-х роках ХХ ст. мені дуже близька.
З бажання придбати цю книгу вийшла ціла історія)
Спершу подалася в книгарю Є, що на Контрактовій, там повідомили що всю партію розібрали, наступну чекають через тиждень. В сусідній книгарні виявилася така ж ситуація, порадили заглянути за кілька днів. Думаю, ого, оце піар дає. Їду на Петрівку, заходжу у відділення "україномовна книга" і питаю в продавчині чи є в них "Чорний ворон". Вона сміється й каже, звертаючись до чоловіка, який стояв поряд, якого я не відразу помітила: "От бачите, а Ви питаєте, чи варто купувати". І тільки тут звертаю увагу, що він тримає в руках того ж таки "Чорного ворона" :) Купили разом, посміялись, трохи втрьох потеревенили. Чоловік заодно розповів свої враження про "Записки самашедшого" Ліни Костенко. Сказав, що так і не дочитав, бо дуже псує настрій загальна песимістичність роману.
Що найцікавіше, вже з перших сторінок зрозуміла, що роман реально цікавий, читабельний і навіть захоплюючий. Бо очікувала, що будуть враження, на зразок тих, які виникали в 6-7 класі від прочитання шкільної програми. Але обійшлося)
Коротше, тим хто сумнівається, раджу)
 
 
eustafius: (шо)
"На жаль, у своїх діях екс-прем'єр багато в чому повторює помилку козацької старшини, яка прагнула використати зовнішні сили для встановлення власної влади. Чим це закінчилося для України - добре відомо. Власне, і сьогодні наша країна опинилася в геополітичному шпагаті між ЄС і Росією, причому Кремль має можливість діяти без зайвих погоджень, куди агресивніше Брюсселя. Українська політична еліта, у свою чергу, знову виявляється нездатною піднятися над внутрішніми чварами заради реалізації суспільного інтересу. Її представники ігнорують очевидний факт: у разі остаточного перетворення України на  failed state управляти нею буде не обраний, а призначений менеджер.
Повна стаття Євгена Магди, під назвою "Игра на понижение" 
тут

Точніше не скажеш. Якщо гербом України замість тризуба зроблять граблі, я не здивуюсь, це буде дуже символічно.
eustafius: (чінгачгук)

Юнг влучною фразою охарактеризував суспільство початку 20 століття, назвавши його дитячим садком, який розрісся й роздувся до небачених розмірів. Українське суспільство у всій своїй масі та проявах є глибоко інфантильним явищем. 

 


Все просто. )
eustafius: (вишнево)
Вчора, з  [livejournal.com profile] dzynzo були на презентації нової книги Романа Шпорлюка "У пошуках майбутнього часу". Про цю презентацію дізналася випадково, і так як Шпорлюк є досить поважним і цікавим дядьком в історичних колах, ще й його стара праця в мене на полиці завалялася ("Комунізм і націоналізм. Карл Маркс проти Фрідріха Ліста"), то подія видалася привабливою, хоч трохи й остерігалася що може бути нудно.
Трохи вражень )
eustafius: (:))
Ми тут дивуємося з тарганів у головах нашої привладної бюрократичної братії. А ще в Стародавньому Єгипті чиновники могли порадувати непересічною  глибиною своїх напрочуд винахідливих і корисних ідей. От наприклад в сфері інтелектуального зодчества адміністративного апарату, або по-простому -  вигадуванні собі посад, які дали б змогу якнайзручніше вмоститися біля державного корита.
Зазначу, що в добу пірамідобудівельного Єгипту, фараон був особою священною. Не просто якимось там посланцем богів, а саме втіленням Бога на землі (так принаймі вважали стародавні єгиптяни і сам фараон). Ясно, що й ставлення до нього було відповідне - найближчі родичі мали за щастя отримати честь поцілувати краєчок царської сандалії. Всі інші прості смертні задовольнялися цілуванням пороху, на який ступала та священна сандалія. 
Тому й отримати таку почесну посаду як "майстер і носій царських сандалів", "сторож царського гардеробу", "лікар лівого ока царя", "начальник царського туалету" тощо - могли лише елітні представники найвищих ешелонів влади, зазвичай родичі зі свити фараона. Що вже казати про інші, не менш почесні, посади - "головний носій царського глечика для вмивання", "завідуючий всім, що є і чого нема", "начальник пустелі".......... 
Так що нашим "світилам" ще є до чого рости. Чи повертатися....

Профіль

eustafius: (Default)
eustafius

June 2014

M T W T F S S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
2324 2526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Важливі теги

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 28th, 2017 17:04
Powered by Dreamwidth Studios