eustafius: (бомба)
Якось у мої студентські часи був випадок з педпрактики, коли я шестикласникам історію викладала. Тоді, захопившись яскравим описом життя давньоримського пролетаріату, примудрилася викликати неоднозначну реакцію учнів. Коли хлопчина з першої парти завзято виголосив: "Хотів би я бути бомжем у Стародавньому Римі!", а ще пів класу зітхнуло: "І я...", горе-вчителька в особі мене вирішила більше у педагогічні хащі не потикатися.

А сьогодні зрозуміла, що не дарма. Нещодавно гостювала у подруги, її син навчається у сьомому класі. І у ході розмови хтось сказав фразу "словесний понос", а я візьми і ляпни, що більш культурно говорити "вербальна діарея". Похіхікали та й забули, а сьогодні подруга повідомила, що її малий у школі це процитував. Каже, що реготали всі, навіть ті, хто не зрозумів значення слів, але найбільше сміялася вчителька.

А я тішуся, що така талановита на всілякі дурниці))
eustafius: (шо)
Вчора була на батьківських зборах у школі і дізналася, що:


1. Напівміфічна надбавка вчителям 20% за напруженість праці скасована  (а нашо якась надбавка, якщо вони живуть на тисячу з хвостиком гривень в місяць, то 200 гр, з яких вирахують половину податком, куті меду не додасть) 

2. Безкоштовні перекуси (молоко чи сік + булочка) скасовані  (і це не потрібно, хіба в усіх батьків нема лишніх 6 грн щодня щоб купити сніданок в школі, аби дитина змогла просидіти 7 уроків перед тим як пообідати) 

3. Щороку учні мають здавати медичну довідку про стан здоров'я, яку потрібно отримати в поліклініці в окремий від навчання час і з батьками (раніше плановий медогляд учні проходили в окремо виділений день всім класом, з вчителем) (от молодці, якраз медикам буде лишня копієчка до кишені, не всі ж батьки захочуть тиждень вештатися поліклінікою, щоб пройти усі аналізи й поставити всі штами)

з.і. а ще в Україні відсутні нові підручники для 10-11 класів , бо їх не надрукували в Міністерстві освіти (12-річку скасували, і все доведеться передруковувати за новою програмою, а коли це буде ніхто не признається).   







eustafius: (Default)
Дописую ось всі звіти по своїй пед. практиці й мимоволі мене окутують різні думи з приводу.
Відразу згадалося, як я все дитинство мріяла бути вчителькою. Пам'ятаю, всі діти як діти, після школи додому, а мене звідти ледь не виганяли) Вершиною мічтаній був класний журнал, в якому хтілося понаставляти всім якихось оцінок, перевірка зошитів червоною ручкою й писання на дошці......
Згодом, звичайно, мрії кардинально змінили свою траєкторію руху, але коли ось випала нагода побути в шкурі педагога, я таки зраділа.
Загалом, мушу сказати, діти зараз не ті що раніше. Особливо в центральних школах столиці. Там де була я, хоч і нема камер спостереження по периметру школи, а під школою - хамерів та мазератті, проте наліт пантоватості трохи відчувався.
Але то таке.
Щоб було найбільш весело, обрала собі шості класи (бо ті що менші - хоч і мають нульову дисципліну, але таки слухаються, а ті що старші - хоч і не слухають але поводяться добре).  І приготувалася до найгіршого:) Заздалегіть встигши запастися кількома прийомами психологічного терору, на випадок критичних моментів у їхній поведінці.
Бо перед тим, посидівши на уроках свого вчителя-методиста, побачила що вони можуть добре пригодитися. Особливо після того, як той вчитель ледь не побився з учнем, викручуючи тому руки(!!) аби забрати зошит з "морським боєм"......
Але всі мої побоювання себе не виправдали. Перший урок пройшов на "зе бест")
Дітки - прєлєсть! Правда, активними були лише хлопці, дівчата тихо слухали музику й читали книжки німецькою мовою (школа з поглибленим вивченням дойчу). Але мені для спілкування й хлопців вистачило)) Тим паче, тема була жирна - стародавній Рим. І розповідала я інтірєсно (місцями аж занадто)) Бо після оповіді про римський пролетаріат, життя якого я порівняла з веселим бомжуванням (староримські пролетарі - колишні селяни з громадянськими правами, яких сенат піддобрював безкоштовними цирковими виставами і їжею), один хлопчина з першої парти захоплено вигукнув: "Хотів би я бути бомжем в стародваньому Римі!" Вчитель, що був присутній на уроці ледь з місця не впав)) Ну, мені теж було весело (уявляю, приходе дитина додому й заявляє батькам....).
Так шо я вирішила не підривати засади майбутнього України й не пов'язувати свою долю з педагогікою))
Хоча згадувати буду з легким сумом (таки сподобалось вчителювати!).
eustafius: (йо)
Прилітає вночі добрий хвєй в підтяжках, балетній пачці й з якоюсь жовтою фігнею на голові і каже: "Тобі завтра тре йти в школу і вчити всяческіх дєтішек, в основному восьмикласників". Я з жахом втуплююся в його морфінові очиська й майже ніц не розумію. Які діти, яка школа, шо ти ващє від мене хочеш, літаючий чувак з добрими очима????? Га???? Він по-доброму посміхається, хаває мої шпроти (він шо, вже й в холодильнику побував?!!!!) і з набитим ротом розповідає про якісь конспекти уроків, методички і погану поведінку сучасних підлітків. Потім в нього починає дзвонити мій(?!!!) телефон і я прокидаюсь.
Ого. Знову проспала. Вшколувшколувшколувшколувшколувшколу............
Отак почалася моя педагогічна практика.

Профіль

eustafius: (Default)
eustafius

June 2014

M T W T F S S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
2324 2526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Важливі теги

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 28th, 2017 16:58
Powered by Dreamwidth Studios