eustafius: (гр)
Нема такої країни - Росія.
Є Російська Федерація, штучне утворення, куди бичьйо монгольське середньовічними ісконно ординськими методами віджало накрало собі земель. 
eustafius: (dumy)
Джохар Дудаєв знав, що насправді являє собою Кремль.  У 1995-му він розповів це перед камерою, 1996-му вони його вбили.


Все укорінено настільки глибоко, кожен міліметр простору насичений отруйними пагонами кремлівських дій. Щоб позбавитися цього, потрібні десятиліття. Не можна вірити, не можна йти на поступки, не можна присипляти увагу. 
eustafius: (гр)
Кілька днів тому виявилася у мене вільна хвилинка, і я зробила публікацію на одному рускоязичному сайті про моду. Публіка там різношерста в національному плані - українці, білоруси, росіяни, грузини, казахи і т.д.

Публікація була на тему українського національного одягу. Базувалася на фото Анни Сенік, більше відомої як Ladna Kobieta (http://www.ladna-kobieta.com.ua/). І серед прекрасних фото з вишиванками було кілька з вояками УПА та Чорним козаком. Я трохи стрімалася, що будуть нєгодующі, але передбачити того, що сталося, аж ніяк не мала можливості. За добу стаття набрала більше 600 коментів, це було епічне побоїще. Набігло кілька десятків самок колорада (в переважній більшості, звичайно, з Росії) і охрестили мене провокаторшою століття, фошисткою світового масштабу та іншими почесними званнями. При чому, накинулися саме на фото з вояком УПА. Про Чорного козака путінська пропаганда якось упустила, мабуть не на часі їм те зараз.

Головним аргументом епічної провокації з мого боку було те, що це я спеціально перед дев'ятим мая (Господи, он воно що, скоро ж ця дата!) таку єресь вчинила. А на мою скромну думку про те, що це ніякий не празнік, а день пам'яті про трагедії людських життів та вшанування загиблих, всі остаточно осатаніли і цілою зграєю пішли вимагати в модераторів видалити окаянну єресь. Найбільш ліберальні пропонували видалити і переписати, вишиванки окремо, вояків нафіг. А радикальніші вимагали ще й забанити мій акаунт.

Особливо войовничі козиряли глибокими познаніями в історії, на кшталт того, що УПА засудили в Нюрнбергу.

Публікація прожила 2 неповні доби. Не зважаючи на те, що більшість коментаторів підтримала сторону автора. Українки молодці, задали небаченого на таких ресурсах дрозда войовничим ватницям. Дуже багато листів підримки я отримала в приваті. Найцікавіше те, що представники інших народів ніяких претензій не мали. Але адміністрація видалила статтю без попередження і пояснення. Сайт дарма, що російськомовний, але створений українцями. Загалом українки мені досі пишуть у приват, вражені зникненням статті.

Висновків є купа. І про невиліковність зомботрадиції відомої сторони, і про оперативність та згуртованість зомбоперсонажів (на контрасті - наші люди зазвичай завжди м'які, толерантні і дуже виховані для таких контактів). Та ще купа всього.

І якось від того так тоскно стає, особливо, якщо це накладається на читання новин з півдня та сходу. Але сьогоднішній день, який я провела у поїздках незвичними місцями Києва, мене розвеселив та вселив вперту і остаточну надію на те, що все ж таки цей кошмар закінчиться. Як в локальному, так і в глобальному хронологічному сенсі. І два аргументи:

1. (з почутого вдень)
- "Чемодан, вокзал, росія!" - лунає бадьорий та впевнений голос бабці, що в підземному переході продає огірки та редиску.
- "А в нас танки кращі!" - чути з розмови групки хлопчаків 11-13 років на мікрорайоні.
- "Слава Україні!" - читається на синьо-стрічці якогось хлопця в тролейбусі.

2. (з прочитаного щойно)
Originally posted by [livejournal.com profile] anoushe at О сепаратизме и девушке Наташе.
Оригинал взят у [livejournal.com profile] maryxmas в О сепаратизме и девушке Наташе.
Originally posted by [livejournal.com profile] diana_ledi at О сепаратизме и девушке Наташе.
Я в день получаю множество звонков.
И такое же множество делаю сама.
Координация, вопрос-ответ: "Дошли посылки? Что надо? А этому подразделению? А вам? А какой модели, а сколько?"
Или: "И срочно, срочно сделать рентген, сфотографировать и выслать мне, будем договариваться в хорошем отделении."
Или: "Слушай, тут у нас ребята прозревают..."

И это последнее мне дороже всего.
Это звонки не по делу, это звонки "А поговорить?", они страшно отвлекают от бега, но бросаю всё и слушаю...
Это звонки из армии и Нацгвардии.
От ребят, которые сейчас идут и едут по Украине - в знакомые ранее города, города, где они бывали по-гражданке, где учились и работали, в незнакомые ранее города и сёла, где они никогда не собирались бывать, потому что ну что там делать, на Донбассе, то ли дело Львов...
От ребят, которые вроде бы и знали свою Украину, да, как оказалось, не совсем...
Украину востока и юга, поднятую, если верить новостям, волной сепаратизма и отчаянного желания прильнуть к лону матушки-России.
Это если верить новостям. Специфическим новостям.
Не-не, я не читаю перед обедом советских газет - но невольно, краем уха и услышишиь. Что-де бедные мирные жители Славянска сейчас готовятся дать отпор украинским карателям. Что-де украинская армия под деревней Кутузовка...

Ой, подождите. О деревне Кутузовка - это случай особый. Это вкусное. А вкусное на десерт.

А в основном здесь будет поцитатно, от армии и Нацгвардии, удивлённое, ошеломлённое, восхищённое - и вообще, сепаратизм, говорите?
Ну-ну...

Read more... )
eustafius: (гр)

Викладаю тут цитати лише з однієї переписки. Автор - 25-річна дівчина з двома дипломами про вищу освіту (економічною та юридичною). Подекуди будуть діалоги, для кращого розуміння, про що йде мова. Від початку й до кінця - це одна лінія розмови. Жирним шрифтом виділені найяскравіші моменти. Які, в принципі, складають цікаву вертикаль алогіки даного мислення.

Загалом цей текст чітко ілюструє мислення більшості населення Росії. Після ознайомлення з ним, відпидають такі вічні питання як "чому" і "нівіщо".

Цитати )

 

eustafius: (гр)
Ось і настав ще один історичний момент. Колись задавалося, що застою не буде меж. А тут такі можливості щось змінити. Майже кожних 10 років. І з кожним разом все ближче до прірви. Виникає враження, що всі разом взяли попкорн і дивляться на те, як все провалиться.
0_a7ed6_b9f835f4_XL
eustafius: (шо)
От така цікава особливість є в людей, на чорне казати біле. Чи то з вредності, бажання бути не_таким_як_всі, постійної потреби виділитися абощо (бо в таку елементарну нерозумність я відмовляюся вірити). Ну ось вам - ЧОРНЕ. Але знайдуться розумники, які будуть там шукати хоч якісь відтінки сірого, білу смужечку, а дехто знайде червону крапочку з теракотовим відливом. 

Це стосується й подій ПРО МОВУ. Ну який сенс шукати в прийнятті цього варварського закону якесь підводне каміння, позитивні моменти, виправдовувати його тощо? Навіщо витрачати енергію на звинувачення когось з власного ж табору? Ну допустили, ну вибирали, ну пасивні вівці, і що? Від таких пустих викидів у інфопростір нічого не змінитися ні в реалі, та ніде по суті.
rope


Власне думки )

eustafius: (бомба)
Із переписки з родичкою ураїнського походження, яка живе в Росії:

(.....)
р.: "не, у вас все учебники переписаны. Вы всему научены не так как мир знает, а как вам надо.
Просто если хотите самостоятельно жить зачем газ обрезаете который мы в Европу продаем, зачем выступаете, когда цену вам за газ повышают? Германия платит одну цену и вы такую платите. Что ж вам не так? Что ваша страна вообще дать может нашей или мне например конкретно? НИЧЕГО.
Короче, я не люблю Украину, если честно. Ладно, закрыли тему. Я из себя выхожу."

я: *довге, аргументоване бла-бла-бла*

р.: "Нет, эти предприятия забирая пакеты акций спасают ваши компании. Ты может и историк, но никак не экономист. Полазь по рынку цб, посмотри, построй графики, анализ проведи."
(.....)
2.06.2010

криша хлопаєт в ладоши, всєм спасіба, план хароший
eustafius: (бомба)
З усього видно, що участь України у військовому спектаклі все ймовірніша.
Питання в тому - коли саме.
З цього приводу кілька думок:
1. це станеться швидко, бо: зараз Кремль "осмєлєвший" на фоні невтручання США і байдужості ЄС, та й якщо маховик запустився, на пів шляху не зупиниться;
2. це станеться, але не так швидко бо: Кремль вичекає певну потрібну паузу, а до 2017 року закатіт нам прєлєснєйшу виставу воєнних дій, тим паче, що наступна олімпіада 2016 року (така невесела аналогія)


з.і. на мою скромну думку, нам тре негайно бігти в НАТО, проводити надшвидку економічну й ідеологічну політику в Криму, вести грамотну інформаційну політику по всій Україні.
І дууууже швидко, а бажано ще й професійно.....

з.з.і. Остап Вишня  в "Чухраїнцях" виділив три надчіткі риси менталітету середньостатистичного українця:
1 - "Якби ж то знаттє " (де солому підстелити)
2 - "Якось воно буде"
3 - "Я так і знав!"
Якшо що, буде чим виправдовуватися..........

Профіль

eustafius: (Default)
eustafius

June 2014

M T W T F S S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
2324 2526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Важливі теги

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 28th, 2017 17:04
Powered by Dreamwidth Studios