eustafius: (бомба)
Сталося. Років шість хотіла потрапити на форум видавців, але все якась холєра не давала вибратися. Нарешті, не зважаючи на вивих ноги (таки кармічне співпадіння), поїхала до сонячного Лемберга. Два дні промайнули непомітно, а я досі не можу відійти від всіляких вражень. Звичайно ж, основний мега-позитив - це класнючі людиська, з якими щастило перетинатися. Субота пройшла в шаленому темпі читань-слухань і веселого гоніва. Вона плавно перетекла в неділю, от тоді я й добралася безпосередньо до книжкового ярмарку. Подивитися було на що, але й мінуси не можу не зазначити: 1. кусючі ціни на те, що мене цікавило - неприглядний збірничок документів від  200 грн. і т.д. (хоч я й примудрилася викупити цікаву дитячу книжечку всього за 14 грн); 2. майже все можна знайти в Києві, це суттєво ламає кайф, бо ж сенсу тоді тягти зі Львова мішок книг, які можна й удома придбати. Ще завела собі круту футболку зі "Звіром" Марії Приймаченко, знову ж таки, продавав цю прєлєть мій київський знайомий, який привіз ці футболки вгадайте_звідки. Решту неділі провела в колі дуже приємних співрозмовників і пива чудової атмосфери теплого вечірнього Львова. 

А тепер про молоду республіку поетів )
eustafius: (Buch)
Купила сьогодні збірку віршів Борхеса від Кальварії. І щиро засмутилася. Переклад дуже важкий і заплутаний, як на мене. Якщо співставити інтерпретацію "Лабіринту" Григорієм Латником і Вадимом Алєксєєвим, то це зовсім різні речі. До прикладу:

ЛАБІРИНТ
Оцих тенет камінних, що круг мене,
і Зевсу не розбити. Я геть-чисто
забув, ким був. Ненавсна, імлиста
вздовж стін одноманітних, тороплена
дорога - моя доля. Коридори
ведуть у заокруглені секрети
в кінці років. Негарні парапети -
їх тріщинами час покрив суворий.
У поросі безбарвному миттєво
в сліди, яких боюся, втупив зір я.
У ввігнутих почулись надвечір'ях
чи рев, чи то луна сумного реву.
Я знаю, що є в тіні Інший; вперто
Він шле самотність довгу течією;
її плетуть і розплітають феї,
Він прагне крові й мусить смерть пожерти.
Ми - в пошуку обоє. Хай би нині
зробилося останнім днем терпіння.
(Латник)


В ЛАБИРИНТЕ
О, ужас! Эти каменные сети
И Зевсу не распутать. Измождённый,
Бреду сквозь лабиринт. Я осуждённый.
На бесконечно-длинном парапете
Застыла пыль. Прямые галереи,
Измеренные долгими шагами,
Секретными свиваются кругами
Вокруг истекших лет. Хочу быстрее
Идти, но только падаю. И снова
Мне чудятся в сгущающемся мраке
То жуткие светящиеся зраки,
То рёв звериный. Или эхо рёва.
Бреду. За поворотом, в отдаленье,
Быть может, затаился наготове
Тот, кто так долго жаждал свежей крови,
Я столь же долго жажду избавленья.
Мы оба ищем встречи. Как и прежде,
Я верю этой меркнущей надежде.
(Алєксєєв)

Зрозуміло, що художній переклад, це складна і доволі суперечлива справа. Але є певні межі, в рамках яких можна більш-менш уникати гострих кутів, дотримуючись канонів милозвучності, легкості й передачі настрою та сенсу твору, близькою до авторської. 

Стиль викладу кальваріського варіанту відволікає від самої поезії Борхеса. Погляд чіпляється за важкі вербальні  конструкції, подекуди застрягає на словах типу "катедра" чи "міт",  або ж думка вгрузає в якихось інших хитровумних штучних оборотах. А так хочеться якісного україномовного перекладу, без усього зайвого, щоб на одному подиху....
п.с. наприклад  ось так
eustafius: (Buch)
14 травня у Києві відбулась творча  здибанка автури litclub.org.ua.
Формально Літклуб - це "літресурс створений, щоб надати молодим людям, котрі пишуть українською мовою, можливість вільної, безкоштовної та позацензурної публікації в неті". Насправді ж його не можна втиснути в якісь рамки, бо це поняття як явище занадто багатогранне)
Історія цього порталу почалася ще на початку двохтисячних, коли Отар Довженко і Назарбай створили відповідний інтернет ресурс. Цікавинкою було те, що публікуватися на порталі міг хто завгодно - студент-філолог, літературний критик, представник спілки письменників, натхненний графоман, інженер-сантехнік, бабуля із сусіднього під'їзду чи її кіт. За ніками і відсутністю інфи у відповідних розділах годі було визначити чий саме той чи інакший твір.  Цього року ресурсу виповнюється 10 років, для літтусівки такого формату вік пристойний. За цей час Літклуб зазнав численних трансформацій, серед яких були як творчі розквіти так і відверті стагнації. На сайті реєструвалися автори з різних кутків України, були й білоруси, росіяни, канадійці, та ін. 
Такі масштабні зустрічі, які виходять за рамки локальних тусівок почали проводитися тільки цього року. Перша була у Львові, 9 квітня. Другу вирішили зробити в Києві, бо на львівську не всі змогли вибратися.
На зустріч прийшли не тільки літклубівці різних років, але й поети та письменники з інших літресурсів.
Далі розповідь про саму зустріч + багато фото. )

Профіль

eustafius: (Default)
eustafius

June 2014

M T W T F S S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
2324 2526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Важливі теги

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 20th, 2017 01:58
Powered by Dreamwidth Studios